Історична призма: Традиції масових вбивств цивільного населення в російських військових кампаніях

Страта колесуванням, яка застосовувалась до козаків і мешканців Батурина. Гравюра часів Петра І (Фото: Wikimedia Commons)

Український журналіст і редактор Сергій Карюк, який також написав серію історичних детективів («Тарана», «Кременецький Звір», «Остання Босорканя» та інші) розповідає про сформовану традицію залякувань, терору та вбивств цивільного населення під час низки відомих російських військових кампаній в Європі – від початку 18-го століття, через Наполеонівські війни, і до нещодавньої різанини в Бучі, Ірпені та інших містах України. Стаття підкріплена історичними документами.

25.04.2022

Десятки мешканців Бучі та Ірпеня були вбиті «флашеттами» – металевими дротиками, які скидали на мирних мешканців з російських військових літаків. Це лише одна новина з десятків подібних за останні місяці. Російська армія перетворює мирні українські міста на пустелю. Це звичайна військова традиція росіян.

278388186_470569838147722_1346123307237938914_n (1).jpg
Жінка стоїть біля зруйнованого будинка, село Луб'янка, Київська область, квітень 2022. (Фото: Максим Хотіленко)

«Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки і діти на лезах шабель».

Такими були заголовки французьких газет Летре історік, Меркюр історік, Газет де Франс та Парі газет за 1708 рік.

Французи писали про різанину в Батурині. Тоді цар Петро Перший наказав зрівняти з землею столицю гетьмана Мазепи. Росіяни вбили від 11 до 15 тисяч мирних мешканців – дітей, жінок та старих.

Минуло сто років і французи впевнилися в жорстокості російських військ на власному досвіді. В 1814 в Францію вторглися російські війська. Історик Анрі Усей збирав свідоцтва звірств. Про них згадували сотні очевидців.

«...Чоловіків рубили шаблями і кололи штиками. Оголені, прив’язані до ліжок, вони повинні були бути присутніми під час насилля, яке чинили проти їхніх дружин та дочок. Інших катували, били, піджарювали на вогні поки вони не відкривали, де їхні схованки. Священиків Монлондона та Ролампона кидали мертвими на місці…В Бюсі ле Лон козаки підпалювали на вогні ноги слуги, залишеного охороняти замок….»

Horace_Vernet\_-\_La_Barrière_de_Clichy.jpg
Художник зобразив оборону Парижа 30 березня 1814 року. (Фото: Wikimedia Commons)

Вторгнення, яке пережили шоковані французи вже тоді було візитівкою російських військ. За двадцять років до того вони вирізали цивільне населення передмістя польської столиці Варшави – Праги.

«…наші солдати вривалися в будинки, убивали всіх, хто їм траплявся на шляху…Жорстокість та жага помсти дійшли до найвищого ступеня…офіцери були не в силах зупинити кровопролиття…наші солдати стріляли в юрби, не розбираючи нікого …»

Так згадував пізніше російський офіцер фон Клуген (взято з «Воспоминаій Фаддея Булгарина». Частина 6, розділ 3).

Шлейф з убивств, грабунків та ґвалтувань завжди супроводжував російську, а пізніше Червону армію. Крім перемог над нацистами остання «прославилася» і убивствами цивільних – одними з наймасовіших в історії – в Східній Прусії в 1945 році (ред. - Червона армія намагалася відтворити жорстокість нацистів).

Це повторювалося пізніше – в Афганістані, в Чечні, в Сирії. Варварські «військові традиції» росіян не перервалися і в двадцять першому столітті. І саме тому став можливим жах тисяч смертей в українських Бучі, Ірпені, Бородянці та десятках інших українських міст та сіл…

Newsletters