Як Косово виробило імунітет проти російської пропаганди

Конференція «Іноземний вплив на ЗМІ в Косові» 9 червня 2022. (Джерело: Фото надане авторкою статті)

У Косові заблокували шість медіаресурсів, які транслюють російську пропаганду. Про це повідомив під час конференції «Іноземний вплив на ЗМІ в Косові» Шпенд Лутфіу — старший чиновник із кібербезпеки Регуляторного органу електронного та поштового зв'язку (RAEPC).

Журналісти та представники державних інституцій Косова та України обговорили превентивні механізми впливу на інформаційний вплив Росії, який після початку повномасштабного вторгнення в Україну суттєво активізувався. 

Цікаво, що відбувалась розмова саме того дня, коли літак із міністром МЗС РФ Сергієм Лавровим ледь не спровокував, за версією сербського таблоїда Informer, «третю світову війну». На щастя, Болгарія, Чорногорія та Північна Македонія закрили авіаційний простір для кремлівського посланця. Однак інформаційний простір Балкан залишається відкритим для «руського міра». 

Громадський активіст, координатор проекту «Проживання українських журналістів у Косові» Адем Сулеймані регулярно моніторить, про що пишуть медіа в Албанії, Північній Македонії, Сербії, Боснії і Герцеговині та інших країнах Балканського півострову. 

«Починаючи з 2021 року, на інтернет-сайтах побільшало інформації про Росію. Нічого негативного, по три-чотири новини культури й науки в день, які створюють позитивний імідж Росії. Першоджерело цієї інформації знаходиться в Сербії, але її масово тиражують в ЗМІ Албанії, потім решта медіа. І така тенденція насторожує», — каже він. 

Директорка Інституту ЗМІ Університету Приштини професорка Ремзі Шахині зазначає, що російський інформаційний вплив на Балканах відчутний, особливо в Сербії, яка не приєдналась до санкцій Заходу проти РФ та підтримує з нею тісні зв’язки. В медіа Косова також просочуються російські наративи. За її словами, після анексії українського Криму в 2014 році фахівці сфокусували увагу на інформаційній складовій гібридної війни. Відтак студентам почали викладати окремий предмет, аби навчити якщо не протистояти цьому впливу, то хоча б розуміти специфіку пропагандистських маневрів Росії. 

«Ми бачимо, що сьогодні російська пропагандистська машина стала більш гнучкою, — каже Ремзі Шахині, — Зокрема, в медіа Путіна зображують не як диктатора, а згладжують гострі кути і не кажуть про агресію. Наприклад, подають його фото у спортзалі чи на природі, щоб довести, який він сильний і мужній. Тобто, з'явилася тенденція притлумити справжні риси путінського портрету». 

Підтверджує цю тенденцію поява у виданні telegrafi.com нейтральної, здавалося б, інформації про колишню працівницю російського телеканалу Марину Овсяннікову та згадка про її «сміливий» вчинок у «прямому ефірі». Чимало косівських журналістів сприйняли цей епізод як геройство, не розуміючи, що насправді це черговий акт кремлівської маніпуляції. Бо після цього пані Овсяннікова змогла без перешкод залишити Росію та влаштуватись на роботу до відомого німецького видання, де висвітлює війну в Україні. 

Журналістка Шпреса Муллікі викладає в університеті «Хасан Приштина» та працює в Медіаорганізації Південно-Східної Європи (SEEMO) — регіональній неурядовій некомерційній мережі редакторів, керівників ЗМІ та провідних журналістів. Вона порівнює нинішній вплив російських медіа із ситуацією, яка склалась у Косові після розпаду Югославії. За її словами, тоді сербські медіа діяли так само агресивно, як RT та Sputnik сьогодні. Але, зазначає вона, Косово має імунітет до російської пропаганди. 

Newsletters