Чому журналісти стають цілями для російських військ в Україні?
З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію сусідньої суверенної держави загинули вже 21 медіа персона, повідомляє Press Emblem Campaign. З цього переліку принаймні половина журналісти, яких вбили безпосередньо під час виконання службового завдання. Інші загиблі або змінили роботу журналіста на службу в армії та загинули як солдати у бою, або були представниками інших суміжних професій. Наприклад, були вчителями журналістики, кінематографістами, працівниками пресс-служб і так далі.
23.04.2022
Часто вбиті або поранені журналісти були вдягнені у яскраві захисні жилети із надписом «Преса», пересувалися у авто з надписом «Преса», голосно повідомляли про свій професійний статус. Проте все це не завадило російським окупантам по них стріляти.
Так у середині березня у містечку Гута-Межигірська у Київській області був убитий відомий український фотожурналіст Макс Левін. Попри чітку ідентифікацію його застрелили солдати Російської Федерації двома пострілами. Колишній співробітник NYT Брент Рено також був у жителі «Преса», коли його 13 березня вбили російські солдати поблизу міста Ірпінь.
Міжнародне гуманітарне право не надає жодного додаткового захисту для журналістів під час війни. Згідно Женевських конвенцій журналісти є цивільними особами, якщо вони не беруть участь у бойових діях. Відповідно, російські військові мали би ставитися до журналістів як і до інших мирних людей та не наносити їм шкоди. На жаль, російські солдати в Україні поводять себе як варвари та вчиняють військові злочини: вбивають мирне населення, грабують оселі громадян, катують та гвалтують людей. Росіяни однаково погано ставляться до дорослих і до дітей, до жінок та до чоловіків. Різня у Бучі, розстріли в Ірпіні, бомбардування Бородянки та знищення Маріуполя це підтверджують. Журналісти на такій війні перетворюються на небажаних свідків військових злочинів росіян, відповідно, вони також є цілями.
Показова ілюстрація до цієї тези — неймовірні фотографії журналістів АР Мстислава Чернова та Євгена Малолетки з Маріуполя. Саме вони зафіксували бомбардування пологового будинку росіянами. Ці кадри шокували світ та вплинули на реакцію західних країн на цю війну. Фотожурналістам довелося евакуюватися з Маріуполя, оскільки російські солдати цілеспрямовано полювали на них. Наразі світ не має достовірних даних з окупованого росіянами Маріуполя, де у окремих районах досі тривають вуличні бої.
Навіть коли журналісти працюють далеко від фронту та роблять розслідування воєнних злочинів, вони у небезпеці. Хакери постійно атакують українські медіа, а невідомі погрожують розправою українським журналістам у приватних листах. Російські пропагандисти оголошують найвідоміших українських «ворогами» та розміщують інформацію про них на спеціальних сайтах. Після серії отруєнь опозиціонерів російського режиму ці погрози не здаються пустими. Ще ніколи робота журналістів в Україні не була такою небезпечною.