Блокада українських портів — загроза експорту зерна

У південних регіонах Одеської області вже стартували жнива. Аграрії почали збір озимого ячменю. Цього року, незважаючи на війну, вони засіяли більше 1 мільйона га зернових.

Втім на порядку денному нині стоять кілька проблемних питань: посуха, брак пального та відсутність місць для зберігання зернових. Через напад російських військ на Україну, повністю паралізований рух пасажирського та вантажного судноплавства у Чорному морі, а торгівельні порти опинилися у блокаді.

Повноцінний експорт українського зерна на межі зриву.

«Війна з Росією та блокада портів Одеської області створила безпрецедентні продовольчі виклики перед світовою спільнотою, які продовжують лише зростати і можуть спричинити голод у багатьох країнах світу», — заявила на зустрічі із представниками ООН директорка Департаменту аграрної політики ОВА Алла Стоянова.

За її словами, головною гарантією розблокування роботи портів та відновлення судноплавства є «ненапад на судна, що будуть йти з портів Одещини».

Для деблокади морського експорту Росія повинна відвести свої кораблі  на безпечну відстань та надати гарантії про ненапад. В цьому контексті все частіше згадується Туреччина, як посередник та гарант безпеки проходження українських кораблів.

Зерно із України можна доставити на світові ринки завдяки механізму командного центру, що планується створити у Стамбулі. Під егідою ООН вже підготовлено дорожню карту для розв’язання глобальної продовольчої кризи.

Тим часом радник президента Еммануеля Макрона 11 червня заявив, що незважаючи на заміноване море, Франція готова провести операцію із забезпечення доступу торгівельним суднам до одеського порту, передає  Bfmtv.  

«Ми до послуг сторін для того, щоб провести операцію, яка дозволить забезпечити безпечний доступ до порту Одеси, тобто, щоб кораблі змогли проходити попри заміноване море», — заявив радник президента.

Очільник ж російського МЗС Сергій Лавров запевнив, що транспортувати українське зерно до будь-яких пунктів призначення РФ не заважає, нехай лише Україна розмінує побережжя. Українська сторона в обіцянки Лаврова не вірить і вважає, що Москва скористається цією ситуацію аби продовжити військовий наступ на південні регіони.  Про це свідчать і повідомлення від Генерального штабу України.

Станом на 13 червня в  Чорному морі перебувають чотири ракетні кораблі, підводний човен та три великих десантних кораблі. Тридцять шість крилатих ракет типу «Калібр» споряджені в напрямку всієї України.

«У готовності до застосування ракетного озброєння в акваторії Чорного моря перебувають шість носіїв крилатих ракет морського базування типу "Калібр". Російська армія продовжує блокувати цивільне судноплавство у північно-західній частині Чорного моря», —  повідомили в ОК «Південь».

За словами фермерів Одещини, ситуація  із цьогорічним врожаєм на рівні 2019 року. Ті господарства, які отримали найменшу кількість опадів, зможуть вийти «в нуль», а регіони, де були дощі — навіть «у плюс». Гостро стоїть нині проблема із місцями для зберігання врожаю.  У частини підприємств області  їх нема, бо в цьому ніколи не було потреби.

Аграрії одразу з поля продавали врожай зерновим трейдерам. Втім війна порушила налагоджений механізм збуту. Найкраще сьогодні ситуація із зберігання зернових у великих сільгоспвиробників, які паралельно із рослинництвом займаються розвитком тваринництва. Таких на всю Одеську область лише кілька.

«Нам вдалося зберегти всю інфраструктуру  від колишніх колгоспів та радгоспів, тому в нас є, де зберігати врожай.  Крім того, ми займаємося вирощуванням великої рогатої худоби і 40 відсотків зернових йде на годівлю тварин», — розповів голова агропідприємства  «Петродолинське» Дмитро Матуляк.

Критична ситуація із зберіганням зернових культур у невеликих агрофірмах, де нема спеціальних складських приміщень. І таких в Україні більшість.

Війна, яку розпочала Росія,  фактично паралізувала  агросферу в Україні: підприємці із останніх сил намагаються зібрати зерно із полів, а що далі із ним робити — питання риторичне.

«Всі обурені і навіть світ вже втрутився в це питання.  Якщо для нас питання експорту — це питання нашої економіки, то для світу — це питання продовольчої безпеки, голоду», — розповіла Стоянова.

Україна забезпечена продовольством, тому що виробляє більше, ніж споживає, сказала вона. «Що будуть робити ті країни, які недоотримають наше зерно?»

За словами Стоянової, такими країнами є Африки, переважно північної, Близького Сходу, Азії, Європи. Сьогодні світ «вже відчуває» нестачу українського зерна.

Що стосується робочих місць, то практично всі агрофірми зберегли і без того невеличкі колективи та поки що виплачують заробітну плату. Декотрі, у зв'язку  із сезонними роботами, навіть залучили додатково людей.

«Незабаром буде збір овочів та посів розсади пізньої капусти, нам потрібні робочі руки, тому ми збільшили кількість найманих працівників до 135», — зазначає голова агропідприємства Дмитро Матуляк.

Загалом експорт українського зерна складає 10 відсотків від світового: в березні вдалося вивезли із Одеської області близько 200 тисяч тонн зерна, у квітні — 1 млн 200 тисяч тонн та ще 1,5 млн тонн у травні. Для порівняння: у мирний час з Одеської області вивозили до 10 мільйонів тонн щомісяця. Наразі частину українського врожаю вже вдалося вивезти за кордон альтернативними шляхами: залізничним сполученням, автотранспортом та через малі річки і цей показник наближаються до 2 мільйонів тонн на місяць.