Історії з України #Тиждень19: обстріл Одещини та борщ як частина геополітики на тлі війни

Рятувальники біля багатоповерхівки в Сергіїівці. Фото: ДСНС

Блог «Історії з України» є центральною частиною нашого проєкту. У ньому в прямому ефірі українські журналісти пишуть про важкі умови життя через російське вторгнення, та повідомляють про те, що відбувається на місцях. Російські журналісти, яким загрожує цензура та тюремне ув’язнення за правду, також поділяться тут своїми історіями. Ми не завжди можемо перевірити події, описані в їхніх статтях, але їхні короткі репортажі та сюжети описують країну, що перебуває у воєнній смуті.

Команда українських редакторів Geneva Solutions буде постійно оновлювати його та додавати нові записи протягом тижня. Версію цього блогу англійською можна прочитати тут, а окремий російський блог — тут. Дякуємо всім, хто підтримав цей проєкт через нашу краудфандингову кампанію.

Слово від нашої редакції

01.07.2022

Сто двадцять восьмий день війни. Вранці 1 липня російські війська обстріляли ракетами Х-22 житловий будинок та дві бази відпочинку в місті Сергіївка Одеської області. Станом на 17:00 відомо про 21 загиблого, в тому числі одну дитину. Детальніше про трагедію читайте далі у блозі.

Тим часом прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що РФ не стріляє по цивільних цілях. І, буцімто, мішенями для обстрілу були військові об’єкти. Раніше в РФ також відхрещувались від обстрілу торгівельного центру “Амстор” у Кременчуці, де загинули щонайменше 18 людей. Вчора правозахисна організація Human Rights Watch заявила, що причиню вибуху там стала саме російська ракета.

У місті Миколаєві рятувальники сьогодні дістали ще одне тіло загиблого від обстрілу багатоповерхівки 29 червня. Загалом деблокували з-під завалів тіла 8 загиблих, у тому числі 6-річної дівчинки. Сьогодні місто знову піддалося масованому ракетному обстрілу. Частину збила ППО, жертв немає, повідомив очільник ОВА Віталій Кім.

В той же час Україна звітує про вдале використання наданих Заходом систем HIMARS. А Культурне агентство ООН внесло культуру приготування борщу в Україні до свого списку культурної спадщини, яка перебуває під загрозою зникнення.

До цього декілька років підряд закликав Київ, але проти виступає Москва. Чому цей густий буряковий суп, широко розповсюджений у східній Європі та пострадянських країнах, став предметом міжнародних дебатів на фоні війни, пише Мар’яна Цимбалюк.

Як борщ став предметом геополітичної напруги

Мар’яна Цимбалюк, 01.07.2022

photo_2022-07-01_19-10-00.jpg
Фото: Вадим Гельо

З якою країною ви асоціюєте суші?  А піцу?  Яка країна вам спадає на думку, якщо говорити про карі ?  Їжа - це частина історії  і культури, важливий ключовий туристичний бренд будь-якої держави. Україна також має свої фірмові страви. Однак зараз наша національна їжа опинилась у тісному зв’язку з геополітикою.

"Борщ – это ксенофобия, нацизм и экстремизм во всех его проявлениях", - заявила 7 квітня у Москві під час брифінгу представниця російського Міністерства закордонних справ Марія Захарова.

Так різкі обороти чиновниці бул пов’язані з тим, що, за її словами, Україна не бажає  ділитися борщем:

“Бо не можна було ділитися борщем. Ну, не можна. Він мав належати лише комусь одному. Якомусь одному народу, однієї національності. А так, щоб він був спільним?”

Спільну національну кухню в СРСР намагався зробити  свого часу Йосип Сталін. Диктатор доручив  комісару з питань продовольства Анастасу Мікояну реалізувати цей проект для підсилення культурної радянської ідентичності.

У 1939 році найближчий соратник диктатора  опублікував  пропагандистську "Книгу про смачну та здорову їжу", яка окрім рецептів з усіх держав Рядянського Союзу, містила цитати Сталіна і Берії.

Комуністична  партія дарувала книгу молодятам.

Втім, навіть у цьому виданні окремо була страва “український борщ”. А загалом в розділі “рецепти страв української кухні” народилось 22 рецепти борщів із різних регіонів України. Перші писемні згадки страви та її рецептуру з'явився  в ХVІ століття. І за цей час борщ став культовою стравою української кухні, отримавши власні особливості у різних куточках країни.

І хоча різні види борщу досить широко розповсюджені у Східній Європі, ашкеназійській єврейській кухні та пострадянських країнах, ЮНЕСКО відмітила саме українську версію. Оскільки вона є “невід'ємною частиною українського сімейного та суспільного життя”.

Наразі ж, через російське вторгнення, за оцінками ЮНЕСКО, культура приготування українського борщу опинилась під загрозою через переміщення людей та знищення родючих земель.

У Києві привітали рішення ЮНЕСКО. Міністр культури України Олександр Ткаченко заявив у Telegram, що “перемога у борщовій війні за нами… ми переможемо і у борщовій війні, і в цій війні”.

Як готують український борщ?

Борщ - найпопулярніша українська страва.  Його готують на м'ясному чи овочевому бульйоні, в який додають буряк, капусту, картоплю, квасолю. Заправляють борщ зажаркою з цибулі, томатів та моркви.  Як правило, подають разом зі сметаною, присипаною зеленню петрушки і кропу. Сало та пампушки з часником - обовязкові закуски до борща.

Що ви ще знаєте про українську кухню?

Національна кухня України дуже різноманітна: майже кожен регіон має свої кулінарні традиційні рецепти. Крім борща варто спробувати наступні страви.

Банош

Це кукурудзяна каша, приготовлена на молоці або вершках. Зверху присипана  коров'ячим або овечим сиром бринзою. Бринза – це традиційна страва гуцулів, корінних жителів Карпатських гір.

Гуцульська овеча бринза - це перше українське географічне зазначення, яке відповідає всім європейським вимогам і офіційно визнане в ЄС.

Вареники

Вареники готують з прісного тіста чи на молоці. Начинка може бути різною: з сиром, мясом, грибами, капустою та ягодами.

Для заправки використовують вершкове масло та сметану.

Солоні вареники можуть подавати з  піджареною цибулею та\або шкварками.

Голубці

Традиційні голубці - це капустяні роли, всередині яких закручений рис  з мясним фаршем, морковою, зеленню та цибулею.

Котлета по-київськи

Куряче філе, скручена в рулет разом із зеленню й вершковим маслом, смажена у фритюрі.

В залежності від регіону України,  всі вищеназвані страви мають безліч варіантів та способів приготувань.

Рашисти обстріляли курортне селище в Одеській області: десятки жертв та постраждалих серед цивільних

photo_2022-07-01_18-14-05.jpg
Фото: Тетяна Беженар

Тетяна Беженар, 01.07.2022

Ніч 1 липня для мешканців Сергіївки Білгород-Дністровського району  стала справжнім пеклом. Окупанти ракетами поцілили у житлову багатоповерхівку та дві бази відпочинку. 21 загиблих і до 40 поранених вже виявили рятувальники. Нині пошуково-рятувальні роботи продовжуються.

“Рятувальники будуть працювати до того моменту, коли ми вже точно будемо знати, що під завалами нікого немає, і що немає ніякої загрози для життя і здоров’я людей. А далі за необхідності вже будуть працювати комунальні служби”, - зазначає речниця ГУ ДСНС в Одеській області Марина Мартиненко.


По житловій дев’ятиповерхівці ракета вдарила близько першої години ночі. Вибух стався між другим та четвертим поверхом. Уламки впали на будівельний магазин на першому поверсі, почалася пожежа.


“Полетіли шматки стін, почали падати меблі. Шафа впала на підлогу, а холодильник - на мене. Дітей ледь витягли, був невеликий простір, я їх проштовхнула. А сама вже не могла пролізти. Хлопці у під’їзді  рятували людей  і на прохання доньки допомогли мені вибратися з-під холодильника.  В помешканні повністю вирвало вхідні металеві двері. Я не знаю, що зараз у квартирі. Ще не заходила, боюся. Але треба хоча б документи взяти", - розповідає місцева мешканка Катерина Орєхова.

Рятувальники змушені були одночасно гасити вогонь і шукати під завалами людей. Живими дістали вісьмох, а 21 були вже без ознак життя. Понад 35 людей з порізами осколками, вибуховими травмами та контузіями забрали до лікарні. Двоє з них у тяжкому стані, їх прооперували.

photo_2022-07-01_18-14-16.jpg
Фото: Тетяна Беженар

Нині правоохоронці по всьому селищу збирають уламки ракети. Попередньо відомо, що це ще радянські ракети Х-22 і їх запустили з ворожих літаків десь над окупованим Кримом. Поряд немає жодних військових об’єктів чи об’єктів критичної інфраструктури, тому експерти кажуть про певну помсту після деокупації ЗСУ острова Зміїний. Таким чином ворог намагається деморалізувати саме цивільне населення.

“Найгірший наш сценарій справдився. Ми про це говорили і застерігали, особливо після звільнення острова Зміїного. Це черговий терористичний акт, якого ми боялися. Це три ракети типу Х-22, сумнозвісні.  Це саме та зброя, яку використовує ворог для обстрілу мирних об'єктів”, – говорить речник Одеської ОВА Сергій Братчук.

HRW: російська ракета вбила цивільних у торгівельному центрі

1ae58c4-41e4325-tc-kremenchuk-ros-raketa.jpg
Скріншот з відео СБУ

30.06.2022

Причиню вибуху у торгівельному центрі 27 червня в Кременчуці стала саме російська ракета.

За даними місцевої влади, внаслідок нападу загинули щонайменше 18 мирних жителів, десятки людей отримали поранення, повідомляє сьогодні Human Rights Watch.

36 людей вважаються зниклими безвісти, рятувальні роботи ще тривають.

Напередодні представник Міноборони Росії заявив, що на момент нападу торговий центр був закритий. Він також стверджував, що вогонь, який пошкодив торговий центр, поширився від детонації західних боєприпасів, викликаної ударом російських військ у промисловому комплексі, що прилягає до торгового центру. Обидва твердження явно неправдиві.

“Російська ракета, яка безпосередньо влучила у відкритий і завантажений цивільний торговий центр 27 червня, спричинила руйнівні втрати мирних жителів. Інцидент слід розслідувати як потенційний військовий злочин, а якщо цього не зробить російська влада, то Міжнародний кримінальний суд та інші слідчі органи повинні”, – сказала Юлія Горбунова, старший науковий співробітник Human Rights Watch з питань України.

Ракета влучила в торговий центр о 16:00, знищивши його та пошкодивши кілька транспортних засобів на його парковці. Через кілька хвилин друга ракета влучила в північну сторону Кременчуцького автозаводу. Україна підкреслює, що жодніх військових об’єктів там не було.

Справитись Україні зі страшними викликами війни багато в чому допомагає її міцний волонтерський рух. Сьогодні ми пишемо про один з прикладів.

Від IT до збору 700000 гривень на медичне обладнання: історія однієї волонтерки

Sydorova_7.jpg
Джерело: Олександра Амброз

Олександра Амброз, 30.06.2022

До початку повномасштабної російської війни проти України, Євгенія Сидорова не мала жодного відношення до медицини чи фармакології. Сидорова працює UI-UX дизайнером в одній з українських IT-компаній і її робота — це створення користувацьких інтерфейсів. Але після 24-го лютого її життя, як і всіх українців, кардинально змінилося.

“В якийсь день в березні мені подзвонила моя однокласниця-лікарка і сказала: “Ти не знаєш, хто може допомогти з ліками, в лікарні не вистачає ліків”. А я маю сказати, що моє життя до війни було дуже приємним, я ходила в приватні клініки, мені страхова привозила ліки додому, і я ніколи не думала, що десь в лікарні може не вистачати ліків”, — розповіла вона.

Сидорова купила частину необхідних ліків на власну зарплату, але список був величезний. І тоді вона вирішила спробувати зібрати гроші через соцмережі.

“Я написала пост. І зібрала суму, яку нам треба було (1000 доларів), десь за 40-50 хвилин. І люди продовжували надсилати кошти. Таким чином воно закрутилося, запит за запитом”.

Щоб впоратися із запитом, Сидорова об’єднала друзів та знайомих у волонтерську групу під назвою Liky.help. Вони зосередилися на допомозі реанімаційному відділенню однієї із опорних лікарень, куди доставляють поранених українських військових.

Більше читайте у статті.

Newsletters